Методична тема
Формування патріотичного виховання учнівської молоді на уроках Захисту Вітчизни та фізичної культури.
Безпека суспільства, забезпечення його стабільного розвитку – це одвічна тема, яка стоїть перед кожною державою, і Україна, не є винятком.Наша держава обрала демократичні європейські цінності як мету свого стратегічного розвитку і тому пов’язує власну безпеку та цивілізаційну перспективу безпосередньо з безпекою Європи, з інтеграцією до євроатлантичної системи колективної безпеки.
Водночас сьогодні необхідно бути прагматичними реалістами. Сучасне безпекове середовище навколо України формується під впливом глибоких змін у системі міжнародних відносин, які відбуваються як на регіональному, так і світовому рівнях.
Зміцнення обороноздатності держави є одним із пріоритетів діяльності українського уряду та центральних органів виконавчої влади. Тому важливим є викладання в загальноосвітніх навчальних закладах предмета «Захист Вітчизни».
Зміст предмету «Захист Вітчизни» розкривається у відповідності із його структурними особливостями і реалізується відповідно до принципів формування навчального матеріалу:
надання учням основ знань про нормативно-правову базу України з питань підготовки до служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, визначених чинним законодавством щодо захисту Вітчизни;
збереження життя і здоров’я у надзвичайних ситуаціях та військових конфліктах;
надання першої допомоги.
У Законі України "Про загальну середню освіту" визначені завдання загальної середньої освіти, акцентується увага на вихованні громадянина - патріота своєї Батьківщини, готового до подальшої освіти і трудової діяльності, з вільними політичними і світоглядними переконаннями. Концепція виховання дітей та молоді у національній системі освіти визначила систему завдань, спрямовану на виховання гармонійно розвиненої, високоосвіченої, націо-нально свідомої і соціально активної людини, що наділена глибокою громадянською відповідальністю, високими духовними якостями, родинними і патріотичними почуттями, є носієм кращих надбань національної та світової культури, здатної до саморозвитку і самовдосконалення.
Військово-патріотичне виховання покликане забезпечити морально-політичну і практичну підготовку щодо виконання обов'язку - захисту незалежної Батьківщини, військової служби у Збройних Силах України. Головними завданнями є формування психологічних та морально-вольових якостей (стійкості, мужності, готовності до подвигу, самопожертви), особистісних поглядів на сучасні події; самовиховання і самопідготовка, спрямовані на оволодіння певними світоглядними знаннями і уявленнями, фізичний розвиток особистості.
Вірність Україні є невід’ємною ознакою національно свідомого громадянина.
Військово-патріотичне виховання учнів – це комплекс заходів по формуванню в них необхідних особистих позитивних якостей.
Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.
Отже, навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.
Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.
2014/2015 н. р. є особливим з точки зору ведення виховної роботи: молоді люди гинули на Майдані, були поранені у збройних сутичках на Сході України, через соціально-політичну кризу втратили батьків. У контексті нових викликів, що постали перед країною, вчителям доцільно переглянути практику виховної роботи в ході проведення уроків і позакласних заходів у навчальному закладі.
Учні мають безпосередній зв'язок з тим, що відбувається в країні: їхні батьки мобілізовані й застосовують зброю, працюють волонтерами, беруть участь у громадських акціях, гинуть при виконанні бойових завдань в зоні АТО, та ін. Тому вчитель повинен бути готовими до непростих запитань від учнів, на які важливо дати компетентні й водночас коректні відповіді. Варто надавати учням чіткі й зрозумілі пояснення, не давати нездійсненних обіцянок, а головне утримуватися від коментарів, спрямованих на підривання національної безпеки чи руйнацію національної єдності в державі. Натомість потрібно розповідати учням, що держава і громадянське суспільство роблять усе можливе для відновлення миру та порядку в країні, відбиття зовнішньої агресії проти України, що лише в національній єдності та національній гідності наша сила й незламність.
Одним із обов’язкових елементів державності країни, атрибутом її самостійності, суверенітету є Збройні Сили. Вони виконують одну з найголовніших функцій держави – захисну.
Готовність Збройних Сил України до виконання своїх функцій значною мірою залежить від їх особового складу, зокрема підготовленості юнаків і молоді до проходження строкової військової служби. Як зазначається в Конституції та законі України «Про військовий обов’язок та військову службу», – строкова військова служба є почесним обов’язком кожного громадянина України чоловічої статі. Ефективне та якісне виконання молоддю цього громадського обв’язку можливе лише за наявності в неї початкових знань, умінь та навичок із загальновійськових дисциплін. Така вимога зумовлена суттєвою специфікою військової служби – граничною напруженістю всіх систем організму молодої людини, максимальним проявом психофізіологічних і фізичних якостей та здібностей, суворою регламентацією життєдіяльності військовослужбовця, специфічністю його відносин із колегами та військовим колективом.
Особливо актуальною сьогодні є підготовка молоді до захисту життя та здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки інших людей у надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час, до служби в Збройних Силах України, інших військових формуваннях, виконання військового обов’язку в запасі.
Армія потребує підготовленого резерву, і саме сучасна школа може забезпечити виконання цього завдання, адже на заняттях з цього навчального предмета сто відсотків допризовної молоді отримують початкову військову підготовку, формують почуття патріотичної свідомості та національної гідності.
Головне у військово-патріотичному вихованні – це відродження духовності та моралі, що базуються на системі загальнолюдських цінностей і вбирають у себе національні, культурні, професійні та інші інтереси найширших верств населення.
Для закріплення практичних умінь і навичок обов’язковим є проведення навчально-польових зборів на території військових частин.
У рамках роботи військово-патріотичних клубів, волонтерських загонів, музеїв навчальним закладам у партнерстві з громадськими організаціями ветеранів потрібно активізувати пошукову діяльність щодо встановлення імен тих, хто воював у роки ІІ світової війни, загиблих на Майдані та збройних сутичках на Сході України.
Однією з продуктивних форм роботи зі школярами щодо формування патріотичних цінностей є участь у Всеукраїнській військово-патріотичній спортивній грі «Зірниця», яку можна присвятити вивченню героїчних сторінок історії українського народу, участь у міському конкурсі строю та пісні.
У зміцненні патріотичних почуттів велику роль відіграє героїко-патріотичне виховання, покликане формувати бойовий, морально-психологічний дух, спонукати до фізичного вдосконалення громадянина-патріота, виробляти глибоке розуміння громадського обов’язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини, оволодівати військовими і військово-технічними знаннями, а також вивчати бойові традиції та героїчні сторінки історії народу, його Збройних сил.
На сьогодні навчальні заклади є єдиним центром з підготовки всіх без винятку юнаків (незалежно від того, чи будуть вони призвані на строкову військову службу, чи ні в мирний час) до захисту Вітчизни. У цій ситуації надзвичайно зростає роль предмета "Захист Вітчизни" як складової частини військово-патріотичного виховання, спрямованої на підготовку юнаків у теоретичному, практичному, фізичному і психологічному плані до майбутньої військової діяльності.
Основною організаційною формою предмета „Захист Вітчизни” в усіх загальноосвітніх навчальних закладах є урок, що проводиться викладачем згідно з навчальним планом та програмою.
На уроках стосунки між учнями і викладачами предмета «Захист Вітчизни» будуються на основі вимог загальновійськових статутів в обсязі тем, що вивчаються.
На заняттях учні знайомляться із специфікою військової праці, готуються до виконання обов'язків солдата, дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують у собі якості, необхідні майбутньому воїнові. Програма допризовної підготовки (Захист Вітчизни) дозволяє під час вивчення кожної теми використовувати матеріали із життя воїнів у мирний час і пропагувати на уроках приклади героїчного минулого українського народу, його Збройних Сил
Формування патріотичного виховання учнів у ході вивчення розділів предмету.
Збройні Сили України на захисті Вітчизни. У розділі розглядаються основи законодавства про призначення, структуру Збройних Сил України та військову службу, розкриваються історія військового мистецтва українського народу, реформування і перспективи розвитку національних Збройних Сил. Вивчення розділу спрямоване на формування у молоді ідеалу людини-патріота, захисника Вітчизни на прикладах героїчної боротьби українського народу за незалежність.
Вивчення військової присяги дозволяє розкрити важливі вимоги до морально-бойових якостей воїнів, формує почуття національної гордості за Збройні сили України, за Батьківщину.
Міжнародне гуманітарне право про захист жертв війни. Розділ знайомить з міжнародно-правовими нормами, що регулюють правові відносини, які виникають під час ведення військових дій, та захищають жертв війни. Міжнародне гуманітарне право є основою для формування в учнів правил поведінки у можливих збройних конфліктах.
Тактична підготовка. На завершальному етапі тактичної підготовки учнів рекомендується проведення занять у формі військової тактичної гри «Відділення механізованого взводу в бою».
Особливістю тактико-стройових, тактичних занять і військової тактичної гри є створення у ході тактичних дій екстремальних та стресових ситуацій за рахунок обмеження часу на виконання та ускладнення нормативних завдань, несподівана постановка ввідних та інше. Тим самим тактична підготовка сприятиме морально-психологічній готовності молоді до військової діяльності.
Вогнева підготовка. На заняттях з вогневої підготовки надається можливість показати переваги нашої стрілецької зброї. Основний метод занять – розповідь у поєднанні з показом будови, роботи частин і механізмів на схемах, плакатах, макетах та навчальних зразках зброї, а також виконання практичних дій зі зброєю. Неможливість використання на заняттях зразків навчальної зброї компенсується їх комп’ютерним відображенням.
.
Статути Збройних Сил України. Розділ формує уявлення учнів про статути Збройних Сил як про закони військової служби. У ньому розглядаються основні положення організації внутрішньої і вартової служби, повсякденної життєдіяльності військ. Стройовий статут Збройних Сил України, в силу його практичної спрямованості, викладається в окремому розділі програми.
Стройова підготовка. Розділом передбачене одиночне стройове навчання учнів та стройова підготовка навчального відділення (взводу), під час яких учні оволодівають стройовими прийомами і діями. Розділом передбачено виховання в учнів поваги до строю, гордості за Збройні Сили України.
Прикладна фізична підготовка. Прикладна фізична підготовка учнів здійснюється на планових заняттях та у процесі засвоєння інших основних розділів предмета. Основною формою фiзичної пiдготовки є навчально-тренувальні заняття. Особливості навчання та умови виконання вправ з прикладної фізичної підготовки відповідають Настанові з фізичної підготовки у Збройних Силах України. На заняттях необхідно проводити змагання між учнями з виконанням нормативів, добиватися чітких стройових дій та якісного виконання вправ.
Предмет «Фізична культура»
Національно-патріотичне виховання включає в себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти, охоплює своїм впливом усі покоління, пронизує всі сторони життя: соціально-економічну, політичну, духовну, спирається на освіту, культуру, науку, спорт, історію, право.
Оскільки, навчальна програма з фізичної культури для учнів загальноосвітніх навчальних закладів побудована за модульною системою і складається з двох інваріантних (обов’язкових) модулів: теоретико-методичні знання і загальна фізична підготовка та варіативні модулі, то, практично, кожен вид спорту представлений у вигляді варіативного модуля.
Реалізація Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді відбувається на уроках з фізичної культури під час вивчення інваріантного модуля «Теоретико-методичні знання» у таких темах, як відродження Олімпійських ігор сучасності, основні цінності олімпізму, визначні спортивні досягнення олімпійців, Олімпійська Україна, Параолімпійський рух на сучасному етапі, олімпійська філософія та здоровий спосіб життя тощо.
Під час вивчення варіативних модулів учні ознайомлюються з історією виникнення та розвитку видів спорту, відомими українськими спортсменами та їх досягненнями на міжнародній арені, характеристикою видів спорту на сучасному етапі тощо.
Одним із виховних завдань Концепції є військово-патріотичне виховання молоді, спрямоване на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування готовності до служби в армії, задоволення інтересів підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни; мотивацію молоді до військової служби.
Інваріантний модуль «Загальна фізична підготовка» та розділи варіативних модулів «Спеціальна фізична підготовка» спрямовані на вдосконалення фізичної форми учнів, їх функціональної готовності.
Для реалізації поставленого завдання бажано впроваджувати такі варіативні модулі як «Хортинг», «Професійно-прикладна фізична підготовка».
Основною метою варіативного модуля «Хортинг» є: зміцнення здоров'я та всебічна фізична підготовка учнів, виховання морально-етичних якостей особистості та патріотичне виховання учнів на оздоровчих та культурних традиціях українського народу, формування постави, розвиток якостей швидкості, спритності й координації рухів, вивчення спеціальних підготовчих вправ хортингу, вивчення основних стійок і технік, методів переміщення в стійках і виконання початкових форм (комплексів) хортингу тощо. Упродовж усього навчально-оздоровчого процесу вчитель має постійно проводити виховні заходи, бесіди з учнями, у яких необхідно постійно звертати увагу на те, що хортинг започатковано на культурних традиціях українського народу.
Варіативний модуль «Професійно-прикладна фізична підготовка» спрямовано на підтримку та розвиток основних професійно-прикладних фізичних та психологічних якостей, формування прикладних умінь та рухових навичок, підвищення функціональної стійкості організму учнів до умов обраної професійної діяльності. Також у цей модуль включені теоретичні відомості з питань патріотичного виховання школярів у процесі професійно-прикладної фізичної підготовки.
Застосуванні на уроках рухливих та народних ігор, розваг, естафет, козацьких забав, спортивних ігор за спрощеними правилами сприяють вихованню патріотичних почуттів, моральних та фізичних якостей, формують свідомого громадянина України.
Велику роль у фізичній підготовці юнаків до військової служби відіграють уроки фізкультури. На заняттях із фізичної культури формуються якості, які необхідні солдатові: висока працездатність, витривалість, чітка координація і точність рухів. Для підвищення ефективності військово-патріотичного виховання учнів на уроках фізкультури рекомендовано проводити наступні заходи:
1. Використання елементів військово-патріотичної спортивної гри «Зірниця»:
а) швидкісний біг – 30 м;
б) човниковий біг – 4х9 м;
в) згинання та розгинання рук в упорі лежачи.
2. Використання на кожному уроці елементів стройової підготовки.
3. Використання на уроках елементів народних ігор та обрядів.
4. Застосування елементів спортивних змагань Всеукраїнського фізкультурно-патріотичного фестивалю школярів України «Козацький гарт» для організації рухливих ігор та естафет:
а) „Човниковий” біг 4 х 9 м (хлопці, дівчата );
б) стрибок у довжину з місця (хлопці, дівчата );
в) стрибки через скакалку протягом 30 с. (дівчата);
г) перетягування канату (хлопці);
д) конкурс знавців історії українського козацтва:
"Тільки тим історія належить, хто за неї бореться й живе…”;
е) презентація команд із використанням військово-патріотичної тематики та символіки.
Список використаних джерел
1.Вишневський О. Сучасне українське виховання. – Львів, 1996.
2.Вишневський О. Національно-духовне відродження в українській школі. – Трускавець, 1992.
3.Грушевський М.С. Історія України-Русі: В. 11-ти-т. Т.1 К Наук. думка, 1992.
4.Закон України «Про військовий обов’язок та військову службу»,
5.Закон України «Про загальну середню освіту»
6.Каюков В.І. Виховуємо патріотів України. – Кіровоград. 2000.
7.Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., Сергійчик З.О. Основи національного виховання – К: Центр, 1993.
8.Програма для загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів. Захист Вітчизни. Колектив авторів. 10-11 класи. – Ранок, м. Харків, 2009.
Немає коментарів:
Дописати коментар